Про оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти початкових класів. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку визначені Державним стандартом початкової освіти. Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х класів, обов’язкових результатів навчання  3-4 класів здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загально середньої освіти».

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають вербальному, формувальному, за рівневою шкалою оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

«Оцінювання у 5-му класі НУШ: особливості та проблеми наступності. Впровадження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. (наказ МОН N 289 від 01.04. 2022 р.)».

Навчальні досягнення здобувачів у 5-6 класі здійснюються у бальному та рівневому оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

•     розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

•   комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

•   планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

•    рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти: Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо).

Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у таблиці.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК

ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового державного стандарту базової середньої освіти

     ПОЛОЖЕННЯ ПРО КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

           в Комунальному закладі освіти

                 «Вишнівська гімназія» Покровської селищної ради          

                Покровського району Дніпропетровської області

І.  Загальні положення

1. Положення про критерії оцінювання учнів розроблено відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки №423 від 10 травня 2011 року); наказу Міністерства освіти і науки України №1096 від 02.09.2020 «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи»; наказу Міністерства освіти і науки України №819 від 13.07.2021 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»
2. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, а також державна підсумкова атестація. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222.
3. Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснювати у процесі: формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості; підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.
4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.
5. Не підлягають обов'язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, курсів за вибором, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
6. Учитель несе персональну відповідальність за своєчасне і об’єктивне оцінювання учнів.
7. Учні та батьки мають право персонально одержувати дані про оцінки своєї дитини від учителя і класного керівника.

ІІ.  Порядок виставлення оцінок до класного журналу

2.1. Порядок виставлення оцінок до класних журналів 1-4 класів.

1. У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.

2. Формувальне оцінювання здійснювати в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем.

3. Оцінювальну діяльність розпочинати із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершувати оцінюванням результату учителем.

4. Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання.

3. Формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання.

4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

5. Підсумкове оцінювання здійснюється у 1-2 класах із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень, а його результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень. 

          6. У 3-4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою. Результати навчання зазначати на відповідних сторінках навчальних предметів (окремих сторінках зведеного обліку результатів навчання) згідно з характеристиками результатів навчання, визначених у свідоцтві досягнень за рівнями, використовуючи такі позначення:

П - початковий рівень;

С - середній рівень;

Д - достатній рівень;

В - високий рівень.

7. За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета/інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

8. До журналу записуються лише результати підсумкового оцінювання: за І семестр (І і II триместр) та рік (здійснюється на підставі результатів оцінювання за II семестр або III триместр).

2.2. Порядок виставлення оцінок до класних журналів 5-9 класів.

1. Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). Виставлення поточної оцінки підлягає обов’язковій мотивації (коментаря вчителя). Поточна оцінка, як правило, не підлягає коригуванню.
2. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
3. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. З метою реалізації права учнів на корегування оцінки виставляти семестрову оцінку рекомендується за 4 дні до закінчення семестру Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а).
4. НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ ОФІЦІЙНИМИ оцінки, що зафіксовані у записниках, інших особистих облікових журналах учителя, окрім класного.

ІІІ.  Порядок проведення діагностичних робіт

                  та контрольних робіт

3.1. Порядок проведення діагностичних робіт у 1-4 класах

1. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводити тематичні діагностувальні роботи.

2. Діагностувальні роботи проводити з предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання); мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення); математики; інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі.

3. В один день може проводиться не більше 1 тематичної діагностувальної роботи .

4. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, та повідомляти учням та їхнім батькам.

5. Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи.

3.2. Порядок проведення контрольних робіт у 5-9 класах

1. Графік проведення тематичних, контрольних робіт складається до початку І і ІІ семестрів і вивішується щомісячно на інформаційному стенді для учнів та вчителів.
2. В один день може проводиться не більше двох контрольних робіт.
3. Не допускається проведення підсумкових контрольних робіт на останньому уроці певного предмету в семестрі.
4. При виявленні факту списування контрольної роботи за неї може бути виставлена лише оцінка початкового рівня.
5. У випадку довготривалої хвороби учня заступник директора з навчально-виховної роботи разом з учителями-предметниками складає індивідуальний графік консультацій і здачі тематичної (контрольної) роботи з предметів.
6. Результати участі учнів у предметних олімпіадах районного та обласного рівнях можуть позитивно впливати на виставлення тематичних оцінок з даного предмету.

ІУ. Порядок коригування оцінок у 5-9 класах

1. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
2. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до директора гімназії із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.
3. Наказом директора створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступника) та членів комісії: голови ПМК, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання.
4. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
5. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні ПМК і затверджуються директором гімназії. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру.
6. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
7. На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
8. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
9. За результатами оцінювання видається відповідний наказ директора.
10. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.
11. Підвищення семестрової оцінки учнями 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
12. Як виняток може бути дозволено переатестацію певного учбового матеріалу протягом 3-х навчальних днів, але не пізніше дня виставлення тематичної оцінки. У такому разі додаткова оцінка виставляється в журнал. Протокол переатестації зберігається в документації учителя до кінця семестру.

У. Порядок виставлення річних оцінок

5.1. Порядок виставлення річних оцінок 1-4 клас

1. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

2. Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

3. З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов’язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування.

4. Фіксувати на носії зворотного зв’язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання.

5. У разі виявлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель проводить індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити.

6. Підсумкову (річну) оцінку визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання.

7. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах.

5.2. Порядок виставлення річних оцінок 5-9 клас

1. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
2. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
3. У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
4. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
5. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

УІ. Інформування про оцінки

6.1. Інформування про оцінки 1-4 клас

1.  Оцінка у є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.
2. Результати формувального оцінювання виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні.
3. Не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.
4. Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель фіксує на носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів).
5. Оцінювальні судження, записані у робочих зошитах, доцільно не дублювати на інших носіях зворотного зв’язку з батьками.
6. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, та повідомляти учням та їхнім батькам.
7. Інформування здійснювати для створення передумов покращення результатів навчання.

6.2. Інформування про оцінки 5-9 клас

1. Учитель-предметник на початку вивчення теми обов’язково ознайомлює учнів із тривалістю її вивчення, загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних інші); з типовими питаннями, прикладами завдань. Пропонує перелік навчальних посібників та додаткову літературу.
2. Із системою та принципами оцінювання навчальних досягнень учнів, правами і обов'язками учнів, порядком виставлення оцінок до журналу класний керівник знайомить учнів і батьків на початку навчального року.
3. Про результати письмових контрольних робіт учні інформуються учителем терміном до 5 робочих днів після виконання контрольної роботи. Результати усних контрольних робіт оголошуються в день їх проведення.
4. Учителі-предметники виставляють оцінки в учнівський щоденник у день отримання оцінки. Не допускається приховування оцінок, порушення строків їх виставлення.
5. Підсумкові оцінки за семестри й рік повідомляються батькам через табель успішності.
6. Класний керівник видає табель успішності за семестр кожному учневі в останній день навчання.

УІІ. Орієнтири оцінювання навчальних досягнень учнів

7.1. Орієнтири оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів

1. Основні функції:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

2. При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і

навичок;

• рівень володіння розумовими    операціями: вміння  аналізувати,

синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння           виявляти проблеми та

розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

3. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

• Повнота знань - кількість           знань,   визначених   навчальною

програмою.

• Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами

знань.

• Гнучкість знань -уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
• Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
• Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

4. Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо).

У контексті компетентшсної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

5. Рівні навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого. Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

6. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження ДПА/ЗНО особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального                матеріалу;

концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

7.2. Орієнтири оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів