5. Розробка методичного банку компетентнісно - формуючих заходів.

Найбільш пріоритетними у своїй діяльності було визначено наступні напрямки:

• визначення рівня розвитку учнів 1-го класу та психологічний супровід процесу адаптації першокласників до шкільного навчання;
• психологічний супровід учнів 9-го класу  в період шкільних іспитів та 11-го класу в період ЗНО;
• допомога у вирішенні проблем шкільної дисципліни та запобігання конфліктам в учнівських колективах;
• формування у дітей поняття гендерної рівності як основи міжособистісної взаємодії;
• психологічне забезпечення професійної діяльності педагога та адміністрації навчального закладу.

         Просвітницька робота серед батьків проводилась через тематичні індивідуальні консультування "Про причини труднощів адаптації і шляхи взаємодії в їх подоланні", та групове консультування "Як допомогти дитині в підготовці уроків".

Вивчалися  причини  девіантної  поведінки у учнів   "групи ризику".

Моніторинг акцентуацій характеру у підлітків свідчить про домінування збудженого типу. Це свідчить про необхідність модифікації навчально-виховного процесу з урахуванням психологічних особливостей таких підлітків.

 Приймала участь у засіданнях педагогічної   ради:

• Використання інноваційних технологій в системі виховної роботи школи як засіб підвищення вихованності школярів. (30.11.2019)
• Робота педколективу щодо формування особистісних якостей та соціальної активності учня-громадянина – патріота України.
• Модернізація методичної та навчально-виховної роботи на засадах сучасних інформаційних технологій.

Приймала участь у психолого-педагогічному  консиліуму:

       -  Готовність учнів 1-х класів до навчання у школі

       -  Готовність учнів 5-х класів до переходу у середню ланку навчання

Приймала участь у засіданнях МО класних керівників.

1.3. Аналіз причин виникнення проблем

Протягом періоду моєї роботи  не виникало проблемних ситуацій, які б заважали виконанню   функціональних   обов'язків.   Створені   необхідні   умови   для продуктивної праці.

1.4. Якісний аналіз консультативної роботи (основних проблем, з яких зверталися до практичного психолога):

Проводилась консультаційна робота. Надано 77 консультацій всім учасникам НВП.

         За час роботи за допомогою  зверталися: педагоги - 17 звернень- 22 %;

з професійних проблем звернулося - 5 педагогів – 29% запрошення до класу для роботи з учнями - 4 педагога - 24 % ;

з суто особистих причин – 8 педагогів  – 47%

Учні – 42 звернення  – 55%;

проблеми в стосунках з батьками, в сім'ї (дефіцит уваги з боку батьків,

розлучення, сварки батьків, втрата одного із батьків) -  8 учнів – 15%

міжособистісні стосунки, конфлікти з однокласниками - 8 учнів – 19 %

дружба, кохання - 7 учнів  – 17%

профорієнтація, вибір випускниками професії - 2 учнів – 17%

Батьки - 6 звернень;

Проблеми поведінки дітей (впертість, підвищена тривожність) - 5 чол  Проблеми батьки-діти (проблема другої дитини, непорозуміння з підлітками вдома, допомога під час розлучення, втрата одного із батьків) - 9 чол  Готовність дитини до школи - 4 чол.  

1.5. Аналіз корекційно-розвиваючої роботи

1.5.1 З метою профілактики дезадаптації учнів 5-х класів була використана «Програма корекції шкільної тривожності в підлітків»- М.Сисун (16 занять по 45 хв. 2-3 рази на тиждень), повторна діагностика показала, що тривожність у учнів знизилася. Було виявлено 4 учня з високим рівнем тривожності, після корекційних занять у 2 учнів знизився рівень тривожності; 2 учня мають низьку фізіологічну опірність стресу, яка підвищує імовірність неадекватного реагування на тривожний фактор середовища. Учні набули можливість оволодіти механізмом і здатністю до самодопомоги в якомога продуктивному подоланні кризових ситуацій, виходу зі скрутного становища, перетворенні найважчих життєвих обставин у плацдарм для формування нових „технік" життя, конструктивних життєвих стратегій. Вироблення у підлітків почуття самоповаги, вміння бачити себе людиною, якій властиві позитивні якості і яка спроможна досягти життєвого успіху.

Отримані результати свідчать, що робота психолога школи має позитивний результат, але внаслідок погіршення соціальних умов життя людей і збільшення проявів девіантності і адиктивності у поведінці учнів необхідно посилити просвітницьку та профілактичну роботу серед дітей та їх батьків.

1.5.2. Корекційна робота з учнями початкової ланки, які мають проблемами у навчанні такі, як відставання у розвитку когнітивних функцій, мінімальні мозкові дисфункції, порушення мотивації навчання, порушенням просторової орієнтації, інфантилізмом, порушенням уваги з гіперактивністю, порушенням пам'яті -проводилася диференційовано.

Диференційована допомога таким учням містила в собі:

• використання ігрових способів організації виконання завдань з метою підвищення мотивації навчання і пізнавальної активності учнів;
• озброєння учнів інструментарієм проведення самокорекції;
• навчання учнів загально- навчальним вмінням і навичкам;
• максимальне використовування збережених психічних функцій дитини;
• використовування вправ, націлених на розвиток уваги, пам'яті, уяви, мислення.

Заняття проводились з учнями 1-2 класів (20 уч.) за програмами Л.Видриган «Удосконалення розумових операцій» (10 занять), та «Графічні прийоми техніки в період адаптації першокласників» (10 занять)

В учнів з'явилось бажання вчитися, вони зрозуміли, що будь-яку роботу важливо робити з зацікавленістю і вони навчилися чітко виконувати вимоги, що перед ними ставилися.

1.6. Аналіз психодіагностичної роботи:

1.6.1. Вивчався рівень розвитку учнів 1-го класу. За результатами співбесіди з першокласниками (Програма готовності до навчання у школі) виявила 3 учнів  з низьким рівнем готовності  - 8% з середнім рівнем – 2 – 57%; з достатнім рівнем – 2 учнів - 29%. Поглиблено вивчались адаптаційні процеси учнів 1-го класу: виявила  дезадаптованих учнів – 0%, з низьким рівнем адаптації до навчання у школі - 46%; з середнім рівнем –42%; з високим рівнем - 9%. Результати роботи були доведені до відома адміністрації школи та розроблені рекомендації для подальшої роботи з цією категорією учнів.

1.6.2. 3 метою відстеження адаптаційного періоду в 5-х класах була використана діагностична програма для вивчення проходження процесу адаптації учнів 5-х класів ( Н.Степура). Результати свідчать, що 29% учнів мають високий рівень адаптації, достатній рівень – 37%, середній рівень – 32%  і лише 2% (1 дитина) – низький рівень. Визначення рівня навчальної мотивації – 25% учнів мають високий рівень, 75% учнів мають  середній рівень мотивації.

 Також була проведена діагностика для виявлення типу темпераменту і емоційного стану за Г.Айзенком, з метою надання рекомендацій вчителям як працювати з учнями різних типів темпераменту і визначення психологічного клімату в колективі.

Результати роботи були доведені до відома адміністрації школи та класного керівника.

1.6.3.  Серед учнів 6-10-х класів була проведена методика Г.Айзенка
«Самооцінка психічних станів особистості» з метою визначення рівня
агресивності та діагностика шкільної тривожності за методикою Філіпса.

 Висновок:

2 учня мають підвищену психологічну активність, прагнення до лідерства шляхом застосування сили по відношенню до інших людей. 9 учнів мають високий рівень шкільної тривожності. На методичній нараді вчителі школи були ознайомлені з результатами діагностики, їм надані рекомендації по індивідуальній роботі з учнями, які мають високий рівень агресії.

1.6.4.  З метою визначення готовності учнів четвертого класу була проведена
психодіагностична робота по визначенню:

•мотивації до навчання;

• соціометричного статусу учнів;

     •рівнів  розвитку   пізнавальних   процесів,   пам'яті   (зорової,   короткочасної),  механічного та зорового запам'ятовування, вербального та невербального мислення й уваги, швидкості проходження розумових здібностей. Аналіз результатів показав: 63 % учнів четвертого класу на високому рівні готові до навчання в середній школі, 35% на середньому рівні та 2%  недостатньо готові до навчання;

    •високий соціометричний статус мають 76 %, низький -24 %;

    •увага: достатній рівень розвитку у 85 % учнів, низький - у 15 %; 

    •високий рівень сформованості пізнавального мотиву до навчання мають 62%,          достатній рівень - 34%, низький  - 4%;

     •достатній рівень вербально - логічного мислення мають 83%,  низький  - 17%;

• пам'ять: високий рівень 88%, низький -12%.

У результаті проведеної роботи, вивчивши і проаналізувавши готовність учнів четвертого класу до навчання в середній школі, соціометричний статус у класі, рівні розвитку пізнавальних процесів, можна зробити такі висновки:

•лише два учні четвертого класу  недостатньо готові до навчання у 5 класі;

•високий соціометричний статус мають 76% четверокласників, низький  - 24%;

      •найкраще в учнів розвинуті такі пізнавальні процеси, як мислення, пам'ять, увага. Результати роботи будуть доведені до відома педколектива на педконсиліумі та розроблені рекомендації для подальшої роботи з цією категорією учнів.

Практичний психолог                                                                  Мокієнко В.О.

  Мета дослідження: вивчення моральної  вихованості учнів 3-11-х класів.

  Дата дослідження: листопад  2020 н. р.

  В дослідженні прийняли  участь учні  3-11-х класів  в кількості 62  учнів.

  Дослідження проводилось за методикою  “Визначення рівня вихованості учнів»

 (  за Н.Капустіним, П.Третьяковим )

В анкеті учні  оцінювали кожне питання за 5-бальною системою.

Практичний психолог підрахував середній бал по кожному із 7 критеріїв вихованості  В результаті кожен учень має 7 оцінок.

Потім 7 оцінок складають і ділять на 7. Середній бал і є умовним визначенням рівня вихованості. Якщо середній бал дорівнює:

5 – 4,5 – це високий рівень вихованості (В);

4,4 – 4,0 – достатній рівень (Д);

3,9 – 2,9 – середній рівень (С);

2,8 – 2,0 –низький рівень (Н).

Психолог  оцінював всіх учнів за семи критеріями:

1. допитливість;
2. старанність (ставлення до навчання);
3. працьовитість;
4. я і природа;
5. Я і школа;
6. прекрасне в своєму житті;
7. ставлення до самого себе.

• високий рівень вихованості показали учні 3класу (критерії - допитливість, моє ставлення до школи та природи, середній бал 4.7 з 5), 4класу (критерії – моє ставлення до природи та себе, середній бал 4.7 з 5); 7 класу (критерії - моє ставлення до себе та природи, середній бал 4.5 з 5); 
• достатній рівень вихованості показали учні 8 класу (критерії – старанність, працьовитість, моє ставлення до себе та природи, середній бал 4.1 з 5), 9 клас (критерії – моє ставлення до природи та прекрасне в моєму житті, середній бал 4.3 з 5), 11 клас (критерії – моє ставлення до природи, школи, себе та працьовитість, середній бал 4.2 з 5); 3 клас (критерії – моє ставлення до себе, працьовитість та старанність, середній бал 4.4 з 5); 5 клас (критерії – прекрасне в моєму житті та природи, середній бал 4.3 з 5); 4 клас (критерії – прекрасне в моєму житті та працьовитість, середній бал 4.3 з 5); 6 клас (критерії – прекрасне в моєму житті, працьовитість та ставлення до природи, середній бал 4.3 з 5); 7 клас (критерії – прекрасне в моєму житті, працьовитість та ставлення до школи, середній бал 4 з 5);
• середній рівень вихованості показали учні 9 класу (критерії – старанність, працьовитість, моє ставлення до себе та школи, середній бал 3.8 з 5), 11 клас (критерії – допитливість та старанність, середній бал 3.5 з 5); 5 клас (критерії – ставлення до школи та себе, , середній бал 3.4 з 5); 4 клас (критерії – допитливість, старанність, ставлення до школи, середній бал 4.6 з 5); 6 клас (критерії – ставлення до школи та старанність, середній бал 3.8 з 5); 7 клас (критерії – допитливість, середній бал 3.9 з 5);
• низький рівень вихованості не виявлено.

• продовжувати дослідження з метою порівняння результатів.
• проводити з учнями профілактичну роботу: бесіди, виховні години, тренінги, дискусії для розвитку допитливості, старанності та зацікавленості до навчання;
• спроектувати на основі цих досліджень заходи для покращення стимулювання самопізнання, самовихованості, саморозвитку кожного учня.

• проводити корекційно-розвивальну роботу з учнями групи ризику;
• продовжувати моніторинг розвитку пізнавальних процесів учнів;
• порівнювати результати аналогічних досліджень у наступному навчальному році з отриманими раніш;
• скласти памятки класним керівникам  «Підвищення мотивації навчання учня на уроках».

АНКЕТА

(для учнів 3-11 кл.)

        З вересня 2020 року було проведено психодіагностичне обстеження старших дошкільників практичним психологом з метою вивчення їх готовності до школи.

      Мета діагностування: дослідити рівень психологічної готовності учнів 1 класу до навчання, сприяти розвитку довільності психічних процесів, формуванню позитивної шкільної мотивації.

      Цільова група: діагностика проводилась з дітьми 1 класу

      Опис методик: для вивчення готовності дошкільників до шкільного навчання використовується блок методик: методика «Знайди квадрат», «Пиши кружечками»,  «Обведи контур», «Запамятай слова», «Упізнай фігури», «Знайди схоже», тест «Словниковий запас», «Лабіринт», «Графічний диктант», Малюнок людини.

      У 1  класі анкетуванням охоплено 6 учнів. В результаті вивчення психологічної готовності учнів 1 класу до шкільного навчання ми отримали наступні результати:

З них:

• 2   (34%) – високий рівень готовності;
• 3 (50%) –  середній рівень готовності;
• 1 (16%) – низький рівень готовності.

    За допомогою спостереження та тестування було проведено комплексне обстеження учнів було виявлено, що більшість дітей є з середнім рівнем підготовки 3 дитина (50%). З високим рівнем – 2 дітей (34%) і не підготовлені до шкільного навчання 1 вихованець(16%)

Висновки:

   Враховуючи отримані данні, можна зробити висновок про необхідність:

• Початку діагностики у більш ранній термін, з метою проведення роботи з дітьми, які виявили низькі показники готовності до шкільного навчання.
• Широкої просвітницької та консультаційної роботи з батьками та вихователями щодо саме психологічної готовності дитини
• Консультаційної роботи з педагогами щодо застосування у навчальному процесі вправ для розвитку пізнавальної, комунікативної, довільної сфер з метою сприяння розвиненню у дітей психічних функцій, необхідних для успішного навчання.

Задля отримання позитивного результату у розвитку психологічної готовності дітей 6го року життя до школи необхідна співпраця психолога, батьків, вихователя та дітей.

    Рекомендації адміністрації:

1. Сприяти організації консультаційної та просвітницької роботи за даною темою.
2. Контролювати виконання педагогами рекомендацій, наданих психологом.

   Рекомендації психологу:

1. Організувати консультативні заняття з батьками, діти яких виявили низький показник за рівнем навчальної мотивації.
2. Організувати консультативні заняття з педагогами щодо застосування вправ для розвитку психічної сфери дитини.
3. Підготувати матеріал для проведення консультацій з батьками та педагогами.

Рекомендації вчителеві:

1. З дітьми, які виявили низький рівень мислення проводити індивідуальну роботу за вправами «Обведи контур», «Знайди предмет», «Четвертий зайвий».
2. З дітьми, які виявили низький рівень пам’яті, проводити індивідуальну роботу за вправами «Запам’ятай слова», «Запам’ятай числа», «Що змінилося», вчити вірші.
3. З дітьми, які виявили низький рівень уваги проводити індивідуальну роботу за вправами «Коректурна проба», «Лабіринт».
4. Розвивати зв’язне мовлення переказом картинок, казок, складанням розповідей за малюнками.
5. Розвивати комунікативні навички в іграх «Казка по колу», «Веселий потяг», «Збери картинку з друзями»..

Практичний психолог  ____________________        Мокієнко В.О.

     З метою виявлення проявів дезадаптації учнів 5 класу до нових умов навчання психологічною службою школи було проведено діагностично –  дослідницьку роботу.  Дослідження проводилось протягом жовтня 2020 року. Загальна кількість учнів склала 10 осіб. Із них: дівчаток –7, хлопчиків – 3 .  

   Мета дослідження: виявлення  потенційної  „групи ризику”, тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов’язані із суттєвими труднощами (діти з емоційними розладами, порушеннями поведінки, зниженням рівня навчальних досягнень) через дослідження певних адаптаційних процесів.

Завдання:

• визначити рівень  емоційної стійкості та психологічного комфорту;
• діагностика рівня і характеру тривоги, що пов’язана із шкільним навчанням;
• дослідження рівня адекватності образу «Я»;

• діагностика структури взаємин в учнівському колективі.
• дослідження внутрішніх процесів самопристосування учнів у змінених умовах шкільного життя.

Для досягнення поставленої мети була розроблена програма дослідження, яка містить:

• вивчення психологічного клімату в класі ( соціометрія );
• Методика «Шкала особистісної тривожності для учнів 10 – 12 років (Прихожан А. М);
• вивчення соціально-психологічної адаптації учнів (анкетування);
• діагностика емоційно-ціннісного ставлення дитини;
• діагностика шкільної мотивації  (анкета Н. Лусканової);
• індивідуальна психодіагностика (підбір методик визначається типом труднощів, запитом на обстеження, особливостями дитини).
• Анкета для батьків п’ятикласників;
• Схема-характеристики класу (для оцінки вчителем).

Першим  кроком дослідження  була перевірка психофізичної, психологічної та соціальної адаптації учнів, тому що на початку навчання у 5 класі всі системи  організму  школяра  можуть  бурхливо  реагувати  у  відповідь  на комплекс  нових  впливів  і  змінених  умов,  у  цей  час  можливе  загострення хронічних  соматичних  хвороб,  прояви  функціональних  відхилень.  Часто відзначають  зростання емоційної  нестійкості,  невпевненості  у собі,  поведінкові  розлади:  дратівливість,  агресивність,  надмірна  розкутість, неорганізованість,  «протестна»  поведінка. У ході дослідження виявлено, що у 5 класі 7 (70%) учня мають високий рівень психофізичної адаптації, 3 (30%) учнів   мають середній рівень, низький рівень не виявлено.

   Проведені соціометричні дослідження та анкетування щодо соціальної адаптації показало, що в класі є так звані «зірки»(4 учня), яких діти вибирали найчастіше. Один з учнів за результатами соціометрії має  статус «ізольованого».   Інші учні показали середній (70%) та високий рівень (20%) соціальної адаптації.

         Метою  діагностики шкільної тривожності за методикою Прихожан А.М. – продіагностувати ступінь загальної шкільної тривожності, пов’язаної зі школою під час адаптаціїного періоду, загальний емоціїний стан дітей, пов’язаний з різними формами їх включення в життя школи.  У ході дослідження виявлено 1 (10%) дітей з високим рівнем тривожності та 9 (90%) дітей з відсутності рівнем тривожності.

  Великий страх самовираження відчувають 1 (10) % досліджуваних.  Цим дітям властиві негативні емоційні переживання ситуацій, пов’язаних  з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх справжніх можливостей.

  Страх ситуації перевірки знань відчуває 3 (30%) учнів.   Це переживання стану тривоги в ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень, можливостей.

   Страх не відповідати очікуванням навколишніх відчувають 1(10%) учнів.  Ці діти орієнтовані на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, а також відчувають тривогу із приводу оцінок, можливий страх запізнення до школи,  панічно бояться помилитися при підготовці домашнього завдання, особливо під впливом батьків.

    На наступному  етапі дослідження  було проведено діагностику визначення

шкільної мотивації. Для успішної реалізації навчальної діяльності в структурі ієрархії мотивів учнів бажана перевага пізнавальної мотивації, що гармонійно підпорядковує собі інші можливі мотиви. Чіткий зв'язок між пізнавальною мотивацією та інтелектуальним розвитком лежить в основі високого, інтелектуального рівня розвитку особистості. В ході діагностики було виявлено, що в більшості учнів 5 класу домінують інші мотиви, що відбивається в першу чергу на повноті та глибині засвоювання знань. 5 (50%) учнів мають високий рівень шкільної мотивації, 3 (30%) – середній рівень, 2 (20%) учнів – низький рівень мотивації.

  Аналіз даних анкетування та опитування вчителів та батьків дозволив виділити основні труднощі, з якими зіштовхуються діти  в період адаптації.  Було надано рекомендації та поради, щодо подолання проблем.

Висновки

За результатами спостереження та діагностичних досліджень:

• більшість дітей мають високий рівень адаптації,  2 учня мають середній рівень адаптації та 1 учень низький рівень адаптації.
• найбільш поширеними факторами дезадаптації п’ятикласників є шкільна тривожність  навчальної діяльності .

     Учні, які мають низькі показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків та психолога.   Виходячи з отриманих результатів  розробляється корекційна програма для полегшення і прискорення  адаптації  учнів п’ятого класу, підвищення самооцінки, статусу в класі, зниження тривожності. Успішній адаптації учнів 5-го класу до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій психолога, педагогів, а також ефективна взаємодія з батьками.

 Методичні рекомендації вчителям  з профілактики дезадаптації  :

- урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей  

дітей.

- демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

- відокремлення оцінки конкретного вчинку дитини від оцінки її  особистості.

- запобігання груповій  критиці  дитини або її діяльності, а також порівнянь  її помилок з успіхами інших учнів.

- порівняння якості роботи  дитини тільки з її попередніми результатами.

- акцентування уваги учня на його успіхах, перемогах.

-  надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.

- підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих,

  сором'язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів  

   на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі.

           - розвивати рефлексивні уміння учнів, формувати навички

    самоконтролю та самооцінки;

       - використовувати в своїй роботі принцип наступності між 

          початковою та основною школою;

          - впроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до 

            пізнавальної діяльності;

 -   застосовувати  різні  види,  форми  та  стратегії  для  залучення  до співпраці  батьків. Обговорювати взаємні очікування для  вироблення  однакових  поглядів  на  процес  розвитку,  виховання  та навчання.    

 Практичний психолог _______________ Мокієнко В.О.

Протягом вересня – жовтня 2020 н.р. навчального року робота практичного психолога проводилася на основі затвердженого плану за такими напрямками: психодіагностичний, розвивально-відновлювальний, консультативний, організаційно - методична робота, психологічна просвіта.

Діагностична робота включала в себе психологічне обстеження дітей, умов навчання та розвитку.

Діагностичний мінімум проводиться психологом  по трьох основних напрямах: обстеження школярів, досвід батьків і досвід педагогів. Робота за всіма трьома категоріями опитуваних ведеться паралельно.

Учні обстежуються в груповій формі по двоє основних методиках: тест «Неіснуюча тварина» і мотиваційна анкета для молодших школярів (автор Н.Г. Луськанова). Окрім цього, можуть використовуватися і тематичні малюнки «Я в школі», «Мій клас», «Моя вчителька». При необхідності, для дослідження рівня психічного розвитку першокласників 6-7 років може застосовуватися тест «Намалюй людину».

Педагоги опитуються за допомогою «схеми-характеристики класу», в якій фіксується оцінка характеру шкільної адаптації кожного учня. В деяких випадках може проводитися з використанням  анкети для виявлення дітей «групи ризику». Педагогам пропонується заздалегідь, приблизно за тиждень, ознайомитися з вмістом методики і цілеспрямовано постежити за поведінкою і вченням дітей. Потім за результатами спостережень вони заповнюють  анкету у присутності психолога  лише на тих дітей, чиє вчення або поведінку їх більш всього насторожує. Список таких учнів також заздалегідь обговорюється з психологом.

Батьки заповнюють анкету для батьків першокласника.

 Вказаний психологічний інструментарій надав можливість визначити особистісні характеристики учнів, а саме: ставлення до школи та навчального процесу, рівень адаптації, рівень тривожності, обсяг уваги та пам’яті. 

Відповідно до плану роботи практичного психолога школи в вересні-жовтні 2020 року була проведена діагностична робота щодо вивчення процесу адаптації учнів 1-го класу до навчання в школі. Метою даного дослідження було виявлення ступеня адаптації в нових шкільних умовах першокласників.

Протягом даного періоду були відвідані уроки, проведені бесіди з класним керівником  та індивідуальні бесіди з учнями.

Початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап, під час якого відбувається  багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності, а й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають стосунки з однолітками. Центральною фігурою стає вчитель який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації.

Пристосування дитини до школи відбувається поступово. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму.

Сприятливі умови допомагають через деякий час стабілізувати емоційне самопочуття, яке впливає на зменшення або зникнення внутрішньої напруженості й підвищення продуктивності навчальної діяльності.

У школі створено сприятливі умови для успішної адаптації дітей до навчання в першому класі. Всі учні пройшли обов’язковий медичний профілактичний огляд з визначенням готовності дитини до навчання в школі.

Дослідження процесу адаптації першокласників до школи було здійснено  за допомогою анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації Н. Лусканової.

За допомогою отриманих результатів було визначено рівень адаптації та мотивації до навчальної діяльності учнів.

У 1  класі анкетуванням охоплено 6 учнів. З них:

• 4   (68%) – високий рівень шкільної адаптації;
• 1 (16%) – адаптувались на середньому рівні;
• 1 (16%) – адаптувались на низькому рівні.

           Для  створення умов, які сприятимуть успішній адаптації учнів до навчання класному керівнику та батькам учнів надано рекомендації.

  Основними віковими особливостями молодшого підлітка є:

- потреба в гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї;

-  підвищена втомлюваність;

- прагнення обзавестися вірним другом;

- прагнення уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому колективі;

 - переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому, відсутність адаптації до невдач;

- яскраво виражена емоційність.

            Процес адаптації дитини залежить від багатьох факторів. Це і загальна готовність дитини до навчання в школі, і стан здоров`я, і наявність у дорослих, що працюють з дитиною, знань про психологічні особливості дітей даного віку, та прояви шкільного неблагополуччя.

            Для попередження можливих негативних явищ на цьому етапі, та виявлення труднощів адаптації, проведено корекційно-розвиткові заняття.

   Отже, в цілому рівень адаптації 1 класу до навчання у школі є достатній.          Для врахування в подальшій роботі та для того щоб пристосування до нових умов було успішним та безболісним класному керівнику, батькам  надано рекомендації.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЕВІ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО  НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

1. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.

2. Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших.

3. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».

4. Хваліть учня за найменші досягнення.

5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

6. Створюйте ситуації успіху.

7. Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.

8. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.

9. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.

10. Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).

11. Надавайте учням можливість висловлювані свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

Практичний психолог _______________ Мокієнко В.О.

Мета діяльності: збереження і зміцнення психічного та соціального благополуччя всіх учасників навчально-виховного процесу. Для досягнення даної мети сформовано ряд завдань:

-                     Підвищення ефективності психологічного супроводу дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги;

-                      Посилення просвітницької роботи серед педагогів та батьків щодо проблеми шкільного та он-лайн боулінгу

-                     Організація психологічної підтримки під час впровадження інноваційних навчально-виховних технологій учасникам навчально-виховного процесу.

1.  

   ---

   БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ -  https://drive.google.com/drive/folders/1IUBgPDy9VVsK2RoDTMW4EXaED3zvt4xz?usp=sharing

2. СЕМІНАР "СУЧАСНИЙ УРОК" -https://drive.google.com/open?id=1mBSKE2-fgGZ1HCyFFa9cKclQ0uiguhW0

3. Булінг - https://drive.google.com/drive/folders/1UBr-C3gKpJCou5okxq34i4SVct6Akt4U?usp=sharing- 

4. Корекційна робота СЖО - https://drive.google.com/open?id=14g-UkU2TQ-o60uIx3WOyWXr0wKDc6o-_

5. Психолого-педагогічний семінар - https://drive.google.com/open?id=1_GUQlRB9Da2Zcd9oIeHbVIM7LyPniJ1y

6. Моніторинг 5 клас - https://drive.google.com/file/d/1cGajJpiLptb7HqiUPoIFR0AqM45npEC9/view?usp=sharing

План роботи

                                 практичного психолога                                                         

Мета діяльності: збереження і зміцнення психічного та соціального благополуччя всіх учасників навчально-виховного процесу. Для досягнення даної мети сформовано ряд завдань:

-                     Підвищення ефективності психологічного супроводу дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги;

-                      Посилення просвітницької роботи серед педагогів та батьків щодо проблеми шкільного та он-лайн боулінгу

-                     Організація психологічної підтримки під час впровадження інноваційних навчально-виховних технологій учасникам навчально-виховного процесу.

КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

ОПИТУВАЛЬНИК «ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ»

Мета: комплексне вивчення особистості учня: його впо­добань, ставлення до здорового способу життя, схильності до асоціальної поведінки, шкідливих звичок, упевненості в май­бутньому.

Примітка. Опитувальник складається із 35 запитань. Для якіснішого аналізу всі запитання слід розділити на 4 блоки, які, залежно від поставленої мети, можна використовувати окремо:

• І блок — захоплення: 1, 2, З, 4, 5;
• II блок — здоровий спосіб життя: 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14;
• III блок — правова свідомість і сприйняття: 9, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 29;
• IV блок — відчуття безпеки і сприйняття майбутнього: 15, 16, 17, 27, 31, 32, 33, 34, 35.

Інструкція. Щоб відповісти на кожне запитання, оберіть ва­ріант, який найповніше відображає ваш спосіб життя.

1. Чим вам найбільше подобається займатися у вільний час?

а) Читати книжки;

б) дивитися телевізор;

в) дивитися відео;

г) зустрічатися з друзями;
ґ) ходити в кіно;

д) ходити на вистави, в театр;

е) працювати на комп'ютері;
є) займатися спортом;

ж) інше______________________________

2. Які фільми вам до вподоби?

а) Бойовики;

б) трилери;

в) детективи;

г) комедії;

ґ) мелодрами;

д) класичні.

3. Які телепередачі вас найбільше цікавлять?

а) Політичні огляди;

б) спортивні програми;

в) музичні програми;

г) телесеріали;

г) покази мод;

д) еротичні шоу;

е) кінофільми;

є) телевізійні ігри.

4. Яка музика вам подобається найбільше?

а) Класичний рок;

б) важкий рок;

в) поп-музика;

г) джаз;
ґ) рок;

д) вітчизняна естрада;

е) класична;

є) авторська пісня.

5. Що зазвичай читаєте у вільний час (крім творів зі шкільної програми)?

а) Поезію;

б) науково-популярну літературу;

в) детективи;

г) фантастику;

г) романи;

д) пригодницьку літературу;

е) газети (які?);
є) журнали (які?);

ж)   читаю мало;

з) узагалі не читаю.

6. Що таке, на ваш погляд, здоровий спосіб життя?

а) Не вживати алкоголю;

б) не палити;

в) займатися спортом;

г) правильне харчування;

ґ) упорядковане статеве життя.

7. Чи вважаєте ви за необхідне для себе дотримуватися прин­ципів здорового способу життя?

а) Так;

б) ні;

в) частково;

г) ця проблема поки що не актуальна для мене.

8.  Якби ви дізналися, що ваш товариш (подруга) вживає нар­котики, ви б:

а) негайно припинили з ним стосунки;

б) продовжили дружити, не звертаючи уваги;

в) постаралися б допомогти йому позбутися цієї звички;

г) захотіли б теж спробувати наркотики;

ґ) інше____________________________________

9. Як ви ставитеся до рекету?

а) Вважаю його необхідним елементом ринкової економіки;

б) вважаю це явище неминучим злом;

в) вважаю, що це один із небагатьох способів отримати
гроші;

г) вважаю це явище ганебним;

ґ) якби була можливість, я б і сам зайнявся рекетом;

д) інше_____________________________________

10. Чи вважаєте ви проституцію прийнятним способом заробляти гроші?

а) Вважаю, що ця робота не гірша за інші;

б) ставлюся до цього з огидою;

в) можу заявити про себе в цьому бізнесі;

г) вважаю, що з цим потрібно боротися;

г)інше_____________________________________

11.3 якого віку, на вашу думку, можна розпочинати ста­теве життя?

а) З 11 років;

б) з 12 років;

в) з 13 років;

г) з 14 років;
ґ) з 15 років;

д) із 16 років;

е) із 17 років;

є) після 18 років.

12. Як ви ставитеся до проблеми ранньої вагітності?

а) Засуджую;

б) вважаю це особистою справою кожного;

в) вважаю, що раніше, то краще;

г) інше _________________________________________

13. Якби ви дізналися, що ваша подруга збирається зробити аборт, ви б:

а) засудили її;

б) спробували відмовити;

в) підтримали морально;

г) вважали це особистою справою;

ґ) вважали, що аборт — справжнє вбивство;

д) інше__________________________________________

14. Наскільки ви обізнані щодо засобів безпечного сексу?

а) Моїх знань цілком достатньо;

б) знаю майже все;

в) знаю дуже мало, хотів би знати більше;

г) не знаю і не хочу знати;

г) інше__________________________________________

15. Чого ви боїтеся понад усе в житті?

а) Стати жертвою катастрофи (авіа-, авто-, залізничної тощо);

б) стати наркоманом;

в) захворіти на СН1Д;

г) стати інвалідом, прикутим до ліжка;
г)стати жертвою вуличних безчинств;

д) втратити житло;

е) піддатися нападу злочинців;
є) збожеволіти;

ж)_____________________________________________ інше           

16. Наскільки ви безпечно почуваєтеся?

а) Нічого та нікого не боюся;

б) ніколи не стикався зі справжньою небезпекою;

в) небезпечні ситуації виникали, але я їх долав;

г) досить часто доводилося зустрічатися з небезпекою;

г) у вечірній час вважаю за краще сидіти вдома;

д) інше__________________________________________

17. Чи хочете ви, щоб у вас була зброя?

а) Газовий балончик;

б) газовий револьвер;

в) револьвер;

г) холодна зброя (ніж, стилет тощо);

ґ) інще__________________________________________

18. Як ви вважаєте, що утримує людей від порушення за­конів?

а) Страх бути покараним;

б) осуд близьких;

в) осуд інших людей;

г) совість;

ґ) порушення закону шкодить іншим;

д) інше__________________________________________

19. Що, на вашу думку, треба зробити для запобігання зло­чинності?

а) Увести суворіші покарання;

б) збільшити кількість правоохоронців;

в) інше__________________________________________

20. Чи достатньо суворі закони в нашій державі?

а) Так;

б) ні.

21. Чому, на вашу думку, учні скоюють правопорушення?

а) Вони не знають законів;

б) їх змушує це робити життя;

в) до цього їх спонукають погані природні схильності;

г) під впливом інших.

22. Якої ви думки про людей, які порушують закони?

а) Вони — звичайні люди;

б) це погані люди;

в) більшість із них — звичайні люди;

г) більшість із них — погані люди.

23. Чи справедливі, на вашу думку, закони в нашій державі?

а) Справедливі;

б) несправедливі;

в) більшість справедливих;

г) більшість несправедливих;

ґ) інше__________________________________________

24. Чи викликають у вас довіру працівники правоохоронних органів?

а) Більшість викликає;

б) більшість не викликає;

в) усі викликають;

г) усі не викликають.

25. У нашій державі з'явилися заможні (багаті) люди. Як, на вашу думку, вони розбагатіли?

а) Чесним шляхом;

б) нечесним шляхом;

в) більшість — чесним шляхом;

г) більшість — нечесним шляхом;

ґ) інше__________________________________________

26. Нашою країною керують чесні й достойні люди?

а) Так;

б) ні;

в) більшість із них — чесні й достойні люди;

г) менше з них — чесні й достойні люди.

27. Як ви вважаєте, вас чекає щасливе та радісне майбутнє?

а) Так;

б) ні;

в) радше, так;

г) радше, ні.

28. Із чим ви пов'язуєте свій життєвий успіх?

а) Із чесною працею;

б) з допомогою інших;

в) інше__________________________________________

29. Щоб досягти успіху в житті, потрібно:

а) щоб була освіта;

б) щоб були зв'язки та підтримка;

в) щасливий випадок;

г) бути висококваліфікованим фахівцем;

г) інше__________________________________________

30. Чи викликають у вас повагу представники старшого покоління?

а) Вони прожили життя марно;

б) їхнє життя було нецікавим;

в) я заздрю їм;

г) я співчуваю їм;
ґ) я поважаю їх;

д) я не поважаю їх;

е) інше__________________________________________

31. Як виставитеся до життя, що вирує навколо?

а) Я задоволений ним;

б) я не задоволений ним;

в) воно здається мені добре організованим;

г) переважно воно не задовольняє мене.

32. Ви почуваєтеся:

а) людиною щасливою;

б) людиною нещасливою;

в) радще, щасливою;

г) радше, нещасливою.

33. Якби була можливість вибору, в якому навчальному за­кладі ви хотіли б навчатися?

а) Там, де навчаюся сьогодні;

б) у звичайній середній школі, але не в тій, де тепер;

в) у гімназії;

г) у ліцеї;

ґ) хотів би навчатися індивідуально, на курсах для опану­вання лише однією професією;

д) не навчався б узагалі.

34. Як ви вважаєте, чи достатньо добре готує вас школа до майбутнього життя?

а) Так, достатньо;

б) недостатньо;

в) вважаю, що наша освіта дуже далека від життя;

г) інше________________________________________

35. Що або хто підтримує вас у важку хвилину життя?

а) Друзі;

б) батьки;

в) природа;

г) релігія;

ґ) мистецтво (яке?);

д) захоплення (яке?);

е) учителі;

є) інше__________________________________________

Тест на агресивність

Мета: виявити рівень агресивності в поведінці учня.

Обладнання: роздруковані бланки тесту, олівці чи ручки.

Інструкція: учень має дати відповідь «так» чи «ні»  на наступні запитання.

1)Чи терпляча ти людина?

2)Чи впевнений ти в пріоритеті сили над логікою?

3)Чи вважаєш, що оточуючі заздрять тобі з того чи іншого приводу?

4)Чи важко тобі утриматись від сварки, якщо ти з кимсь категорично не згодний?

5)Чи подобається тобі робити щось на зло іншим?

6)Чи буваєш ти неввічливим у тих чи інших ситуаціях?

7)Чи любиш ти читати детективи, дивитись бойовики та фільми жахів?

8)Чи подобається тобі кепкувати з інших, бути критичним і саркастичним?

9)Чи є поруч з тобою людина, яку ти по – справжньому ненавидиш?

10)Чи буваєш ти  неприємним для оточуючих?

11)Чи вважаєш ти, що дітей слід карати за неслухняність?

12)Чи вважаєш ти, що застосування смертної кари у деяких випадках  виправдане?

13)Чи відчував ти коли – небудь таку лють,що розбивав чи рвав яку - небудь річ?

Обробка отриманих результатів.

0 – 4 бали. Учень доброзичливий по відношенню до оточуючих, вважає, що найкращий спосіб спілкування – порозуміння. Він схильний вірити в душевне благородство людини, доброту, справедливість і любов як фактори , які визначають обличчя людства. Але вміння володіти класними емоціями і почуттями нерідко поєднується з недостатністю впевненості в собі.

5- 8 балів. Учню властива стриманість, але вона немає нічого спільного з байдужістю чи невпевненістю в собі. У випадку необхідності він здатний підкоряти своїй волі інших людей, не дозволить їм керувати собою, вміє протиставити невмотивованій агресії власну активно – захисну поведінку.

9 – 13 балів. Учень явно схильний до агресивних імпульсів по відношенню до оточуючих і втрати самоконтролю. Його агресивність носить наступальний характер і досить часто є невмотивованою з боку інших. Він не завжди навіть сам усвідомлює, що його прагнення бути відвертим насправді часто означає прояв агресії. Він часто дає негативні оцінки оточуючим, підвищує тон і використовує лайливі слова.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ДОЛАЄМО АГРЕСІЮ РАЗОМ.

☺ Поясніть дитині, що кожна людина має право на прояв своїх почуттів та емоцій, головне – навчитися керувати ними, а не бездумно й безконтрольно піддаватися їхньому впливу.

☺ Важливо вчитися самим і навчити дітей не заганяти емоційне напруження всередину, а виражати його адекватними, неруйнівними способами.

☺ Допомагайте сину чи доньці опановувати навички безконфліктної поведінки: аргументовано відстоювати свою думку, виражати свої емоції прийнятними словами, інтонацією, діями. Якщо в сім'ї не вдаються до методів «фізичного виховання», всебічно обговорюють гострі ситуації й шукають компроміси, то дитина засвоює такий стиль поведінки як позитивну життєву настанову.

☺ Якщо в малюка з'являються ознаки агресивної поведінки, слід насамперед проаналізувати, чи не є вони проявами хвороби.

☺Якщо дитина вступила в бійку, захищаючи від зазіхань інших малят свої іграшки, необхідно пояснити, що діти зовсім не бажають їй нічого поганого. Їм просто хотілося побавитися разом з таким вихованим хлопчиком (дівчинкою), у якого (ї) є чудові іграшки.

☺ Якщо дитина говорить, що хтось її скривдив і довелося дати відсіч, не треба сварити її. Якщо «фізичні» заходи протидії були виправданими, необхідно визнати це. Малюкові слід пояснити, що бажано не битися, а шукати інші способи. але вимагати бути зовсім пасивним не можна.

☺ Якомога частіше ставте дітям запитання: «Чого тобі хочеться? А як краще це зробити? Чому?».

☺ Для дитини немає значення, яким способом привернути увагу дорослих – негативним чи позитивним. Тому треба намагатися якомога частіше надавати взаємодії з дитиною позитивного відтінку.

☺ З агресивними дітьми доцільно використовувати арттерапію, роботу з піском, глиною, малювання, аплікацію, оригамі, ігри з мильними бульбашками.

☺ Загалом, найважливішою виховною аксіомою, на якій має грунтуватися індивідуальний підхід до кожної дитини (агресивний малюк не є винятком), є така: «Усе виховання тримається на одному слові – люби!».

Дітей треба просто любити…

План

Індивідуальної роботи з ученицею 5 кл. Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Рязанцевою Анною Геннадіївною на вересень – грудень 2019р.

Директор школи                                                              Безрідня Л.В.

Практичний психолог                                                     Лукінова А.Р.

Лекція на тему «Профілактика правопорушень»

Запобігання злочинності серед неповнолітніх
Правопорушення, здійснені неповнолітніми, - це небезпечне соціальне явище. У ході бесіди учні були проінформовані щодо невтішної статистики злочинів, що здійснюється неповнолітніми та про наслідки до яких вони можуть привести.
У підлітків завжди виникає бажання стати незалежним, спробувати щось нове, побувати в новій, цікавій обстановці. Це природно і навіть корисно для дітей - все це частина дорослішання. Але вони можуть ризикувати, особливо коли опиняються поза увагою своїх батьків. Тиск однолітків, нудьга, нестримна енергія, а можливо, й інші фактори, що впливають на поведінку, наприклад вживання пива ... можуть призвести до невиправданого ризику - і навіть коштувати життя. Проявивши непослух один раз, дуже легко потім здійснити більш серйозний проступок.
Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.
Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.
Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей, не контрольованість з боку дорослих - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.
Найпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки, хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуацій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів: побити людей, з якими не порозумілися, випадкових.
Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнацького віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до кримінальних груп дорослі.
Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості - зобов'язує добре поводитись, утримує від порушень правил поведінки

ДІАГНОСТИКА ВАД ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ (ДВОР)

Інструкція. „Діти вам пропонується відповісти на запитання, які стосуються різних сторін вашої особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань тощо. Ви маєте чудову нагоду поглянути на себе збоку: які ви, що знаєте про себе, і поділитися цими  знаннями з дорослими. Аби вони краще пізнали вас, зрозуміли і могли краще вам  спілкуватися, навчати.

Свою згоду із твердженням опитувальника позначте (+) у спеціальному бланку для відповідей навпроти  відповідного номера твердження; свою незгоду із твердженням позначте  (-) у тому  самому бланку навпроти відповідного номера твердження.

Не розмірковуйте довго над твердженнями, відповідайте, добре вслухаючись у зміст. Всі відповіді, які ви дасте, будуть правильними, якщо ви відповіли чесно”.

Бланк відповідей